підпірка
ПІ́ДПІ́РКА, и, ж.
1. Те, чим підпирають, підтримують що-небудь.
На місці вибуху вже була аварійна команда .. Почали ставити підпірки (Д. Ткач);
Великі важкі груші-глеки гнуть восени гілля, доводиться ставити підпірки, щоб гілля не ламалося (Ю. Мушкетик);
Величезні дерева африканських лісів досягають у висоту 50–60 м. Нерідко вони мають додаткові корені – підпірки (з навч. літ.).
2. перен., розм. Те, на чому що-небудь ґрунтується, від чого щось залежить.
До цього часу життя пливло у мене хоч не легко, але більш-менш певно.., тепер усі підпірки заразом були вибиті з рук (С. Васильченко).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- підпірка — пі́дпі́рка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- підпірка — див. підпора Словник синонімів Вусика
- підпірка — -и, ж. 1》 Те, чим підпирають, підтримують що-небудь. 2》 перен., розм. Те, на чому що-небудь ґрунтується, від чого щось залежить. Великий тлумачний словник сучасної мови
- підпірка — ПІДПО́РА (предмет, яким підпирають що-небудь), ПІДПІ́РКА, ОПО́РА, ПІДПЕРТЯ́ розм., ПІДСТА́ВКА розм.; ПРИСІ́ШОК розм. (дерев'яна); ПІДКІ́С спец. (брус, який ставлять навскоси). Словник синонімів української мови
- підпірка — ПІ́ДПІ́РКА, и, ж. 1. Те, чим підпирають, підтримують що-небудь. На місці вибуху вже була аварійна команда.. Почали ставити підпірки (Ткач, Моряки, 1948, 125); Великі важкі груші-глеки гнуть восени гілля, доводиться ставити підпірки... Словник української мови в 11 томах
- підпірка — Підпірка, -ки ж. Подпорка. Підпірки не видержали, як потягнув її до себе, щоб не втекла. Кв. Словник української мови Грінченка