підпірка
ПІДПО́РА (предмет, яким підпирають що-небудь), ПІДПІ́РКА, ОПО́РА, ПІДПЕРТЯ́ розм., ПІДСТА́ВКА розм.; ПРИСІ́ШОК розм. (дерев'яна); ПІДКІ́С спец. (брус, який ставлять навскоси). Проходячи повз дерева, Плетенецький то виправляв підпору, то зривав соковитий плід (З. Тулуб); Сад був великий і родив через рік. Гілля лягало на конюшинище, вдавлювало в землю дубові підпірки (В. Дрозд); Жахливий холод, мерзлі ґрунти, розсуваються тимчасові опори з шпал (І. Ле і О. Левада); Рушниць на все село було тільки дві, з кремінцями, з підставками і з перехрестями, щоб їх ставити (М. Грушевський); На його плечі знову навалились незміряна велич і краса довколишньої природи і жалюгідна мізерія життя людського: похилені, підперті присішками хати з чорними стріхами (П. Колесник); Внизу підверстаччя бажано встановити два підкоси, які нададуть верстаку більшої стійкості (з журналу).
Значення в інших словниках
- підпірка — пі́дпі́рка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- підпірка — див. підпора Словник синонімів Вусика
- підпірка — -и, ж. 1》 Те, чим підпирають, підтримують що-небудь. 2》 перен., розм. Те, на чому що-небудь ґрунтується, від чого щось залежить. Великий тлумачний словник сучасної мови
- підпірка — ПІ́ДПІ́РКА, и, ж. 1. Те, чим підпирають, підтримують що-небудь. На місці вибуху вже була аварійна команда .. Почали ставити підпірки (Д. Ткач); Великі важкі груші-глеки гнуть восени гілля, доводиться ставити підпірки, щоб гілля не ламалося (Ю. Словник української мови у 20 томах
- підпірка — ПІ́ДПІ́РКА, и, ж. 1. Те, чим підпирають, підтримують що-небудь. На місці вибуху вже була аварійна команда.. Почали ставити підпірки (Ткач, Моряки, 1948, 125); Великі важкі груші-глеки гнуть восени гілля, доводиться ставити підпірки... Словник української мови в 11 томах
- підпірка — Підпірка, -ки ж. Подпорка. Підпірки не видержали, як потягнув її до себе, щоб не втекла. Кв. Словник української мови Грінченка