підритий

ПІДРИ́ТИЙ, а, е.

Дієпр. пас. до підри́ти.

Десь-не-десь лежали на землі дерева.., підриті й поборені віком або й розколені громом (О. Кобилянська).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. підритий — підри́тий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. підритий — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до підрити. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. підритий — ПІДРИ́ТИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до підри́ти. Десь-не-десь лежали на землі дерева.., підриті й поборені віком або й розколені громом (Коб., І, 1956, 450). Словник української мови в 11 томах