підритий
ПІДРИ́ТИЙ, а, е.
Дієпр. пас. до підри́ти.
Десь-не-десь лежали на землі дерева.., підриті й поборені віком або й розколені громом (О. Кобилянська).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- підритий — підри́тий прикметник Орфографічний словник української мови
- підритий — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до підрити. Великий тлумачний словник сучасної мови
- підритий — ПІДРИ́ТИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до підри́ти. Десь-не-десь лежали на землі дерева.., підриті й поборені віком або й розколені громом (Коб., І, 1956, 450). Словник української мови в 11 томах