підритий

підри́тий

-а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до підрити.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. підритий — підри́тий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. підритий — ПІДРИ́ТИЙ, а, е. Дієпр. пас. до підри́ти. Десь-не-десь лежали на землі дерева.., підриті й поборені віком або й розколені громом (О. Кобилянська). Словник української мови у 20 томах
  3. підритий — ПІДРИ́ТИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до підри́ти. Десь-не-десь лежали на землі дерева.., підриті й поборені віком або й розколені громом (Коб., І, 1956, 450). Словник української мови в 11 томах