1. Словник української мови у 20 томах

підробляти

ПІДРОБЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш і ПІДРО́БЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ПІДРОБИ́ТИ, роблю́, ро́биш; мн. підро́блять; док., що.

1. Виготовляти фальшиву подобу чого-небудь.

З наказу Цимбалюка він дістає в гітлерівській управі чисті бланки з німецькими печатками, посвідки для підпільників, підробляє документи (Д. Бедзик);

Дурив [Славко] лиш родичів, що має всі іспити [складені], а свідоцтва підробив сам (Л. Мартович);

// Робити подібним до чого-небудь природного, вродженого.

Особливо любив я підробляти голос і рухи різних знайомих людей (Л. Смілянський);

Говорять, що людину можна розпізнати по посмішці .. Навіть плач можна підробити, але посмішку – ні. Бо посмішка, то душа людини (Ю. Мушкетик).

2. що, чим і без дод., розм. Заробляти додатково до основного прибутку або мати тимчасові, випадкові заробітки.

Невістка завжди в клопоті, вдома господарство, а ввечері бігала в креслярську майстерню, де підробляла гроші (Н. Рибак);

Вона готувалася на режисера-постановника, навіть, здається, підробляла трохи режисурою по робітничих клубах (Ірина Вільде);

– Та я тут [на будівництві] недавно. Приїхав трохи підробити, – цідив [Канушевич], як крапельки, слово по слову, ніби йому було важко говорити (Г. Коцюба).

3. розм. Робити ще трохи, додавати до зробленого раніше.

Підроби вареників, а то нестане (Сл. Б. Грінченка).

◇ (1) Підробля́ти / підроби́ти ру́ку чию – писати почерком, дуже схожим на чий-небудь.

[Зося:] Як добре підробляєш ти Богунову руку, ну, ніби він пише... (О. Корнійчук).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. підробляти — (виробляти щось подібним до іншого) підроблювати, імітувати, фальшувати, фальсифікувати. Словник синонімів Полюги
  2. підробляти — підробля́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  3. підробляти — (гроші) фалшувати; (на стороні) підзаробляти; підроблювати. Словник синонімів Караванського
  4. підробляти — див. працювати Словник синонімів Вусика
  5. підробляти — -яю, -яєш і підроблювати, -юю, -юєш, недок., підробити, -роблю, -робиш; мн. підроблять; док., перех. 1》 Виготовляти фальшиву подобу чого-небудь. || Робити подібним до чого-небудь природного, вродженого. 2》 що, чим і без додатка, розм. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. підробляти — ЗАРОБЛЯ́ТИ (мати право або домовленість на плату за виконану роботу), УРОБЛЯ́ТИ (ВРОБЛЯ́ТИ) розм., ЗАПРАЦЬО́ВУВАТИ рідко; ПРИРОБЛЯ́ТИ (ПРИРО́БЛЮВАТИ), ПІДРОБЛЯ́ТИ (ПІДРО́БЛЮВАТИ) (додатково, понад основний заробіток); ОТРИ́МУВАТИ, ОДЕ́РЖУВАТИ... Словник синонімів української мови
  7. підробляти — ПІДРОБЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш і ПІДРО́БЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ПІДРОБИ́ТИ, роблю́, ро́биш; мн. підро́блять; док., перех. 1. Виготовляти фальшиву подобу чого-небудь. Словник української мови в 11 томах