підробляти

ПІДРОБЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш і ПІДРО́БЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ПІДРОБИ́ТИ, роблю́, ро́биш; мн. підро́блять; док., перех.

1. Виготовляти фальшиву подобу чого-небудь.

З наказу Цимбалюка він дістає в гітлерівській управі чисті бланки з німецькими печатками, посвідки для підпільників, підробляє документи (Д. Бедзик, Плем’я.., 1958, 25);

Дурив [Славко] лиш родичів, що має всі іспити [складені], а свідоцтва підробив сам (Март., Тв., 1954, 236);

// Робити подібним до чого-небудь природного, вродженого.

Особливо любив я підробляти голос і рухи різних знайомих людей (Сміл., Сашко, 1957, 33);

Говорять, що людину можна розпізнати по посмішці.. Навіть плач можна підробити, але посмішку — ні. Бо посмішка, то душа людини (Мушк., Чорний хліб, 1960, 143).

2. що, чим і без додатка, розм. Заробляти додатково до основного прибутку або мати тимчасові, випадкові заробітки.

Невістка завжди в клопоті, вдома господарство, а ввечері бігала в креслярську майстерню, де підробляла гроші (Рибак, Час.., 1960, 130);

Вона готувалася на режисера-постановника, навіть, здається, підробляла трохи режисурою по робітничих клубах (Вільде, Ти мене не любив, 1958, 11);

— Та я тут [на будівництві] недавно. Приїхав трохи підробити, — цідив [Канушевич], як крапельки, слово по слову, ніби йому було важко говорити (Коцюба, Нові береги, 1959, 96).

3. розм. Робити ще трохи, додавати до зробленого раніше.

Підроби вареників, а то нестане (Сл. Гр.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

підробляти

Значення в інших словниках