підрозділяти
ПІДРОЗДІЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., ПІДРОЗДІЛИ́ТИ, ділю́, ді́лиш, док., кого, що.
Робити поділ на групи, класи за якими-небудь спільними ознаками; класифікувати.
Висновки експертів можна підрозділити на категоричні (ствердні чи негативні), в яких експерт стверджує наявність або відсутність тотожності, і вірогідні, або гадані (з наук. літ.);
Автор звертається до сферного аналізу суспільного буття, згідно з яким усі форми життєдіяльності суспільства слід підрозділяти на чотири умовних сфери: економічну, соціальну, політичну та духовну (з наук. літ.);
// Ділити частину, розділ чого-небудь на менші частини.
Даний період доцільно підрозділити на декілька етапів, для цього встановимо такі часові межі: 1994–1995 і 1996–1997 рр. (з наук. літ.);
Підрозділяти главу на параграфи.
Значення в інших словниках
- підрозділяти — підрозділя́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- підрозділяти — -яю, -яєш, недок., підрозділити, -ділю, -ділиш, док., перех. Робити поділ на групи, класи за якими-небудь спільними ознаками; класифікувати. || Ділити частину, розділ чого-небудь на менші частини. Підрозділяти главу на параграфи. Великий тлумачний словник сучасної мови
- підрозділяти — ДІЛИ́ТИ (на частини), ПОДІЛЯ́ТИ, РОЗДІЛЯ́ТИ (РОЗДІ́ЛЮВАТИ рідше), ЧЛЕНУВА́ТИ, РОЗЧЛЕНО́ВУВАТИ, РОЗЩЕ́ПЛЮВАТИ, РОЗТИНА́ТИ, РОЗБИВА́ТИ, ПАЮВА́ТИ розм., ШМАТУВА́ТИ розм., РОЗШМАТО́ВУВАТИ розм., ПАРЦЕЛЮВА́ТИ ек.; РОЗДВО́ЮВАТИ, ПЕРЕПОЛОВИ́НЮВАТИ розм. Словник синонімів української мови
- підрозділяти — ПІДРОЗДІЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., ПІДРОЗДІЛИ́ТИ, ділю́, ді́лиш, док., перех. Робити поділ на групи, класи за якими-небудь спільними ознаками; класифікувати. Словник української мови в 11 томах