1. Великий тлумачний словник сучасної мови

підрозділяти

підрозділя́ти

-яю, -яєш, недок., підрозділити, -ділю, -ділиш, док., перех.

Робити поділ на групи, класи за якими-небудь спільними ознаками; класифікувати.

|| Ділити частину, розділ чого-небудь на менші частини. Підрозділяти главу на параграфи.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. підрозділяти — підрозділя́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. підрозділяти — ПІДРОЗДІЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., ПІДРОЗДІЛИ́ТИ, ділю́, ді́лиш, док., кого, що. Робити поділ на групи, класи за якими-небудь спільними ознаками; класифікувати. Словник української мови у 20 томах
  3. підрозділяти — ДІЛИ́ТИ (на частини), ПОДІЛЯ́ТИ, РОЗДІЛЯ́ТИ (РОЗДІ́ЛЮВАТИ рідше), ЧЛЕНУВА́ТИ, РОЗЧЛЕНО́ВУВАТИ, РОЗЩЕ́ПЛЮВАТИ, РОЗТИНА́ТИ, РОЗБИВА́ТИ, ПАЮВА́ТИ розм., ШМАТУВА́ТИ розм., РОЗШМАТО́ВУВАТИ розм., ПАРЦЕЛЮВА́ТИ ек.; РОЗДВО́ЮВАТИ, ПЕРЕПОЛОВИ́НЮВАТИ розм. Словник синонімів української мови
  4. підрозділяти — ПІДРОЗДІЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., ПІДРОЗДІЛИ́ТИ, ділю́, ді́лиш, док., перех. Робити поділ на групи, класи за якими-небудь спільними ознаками; класифікувати. Словник української мови в 11 томах