підсонячний

ПІДСО́НЯЧНИЙ, а, е.

1. Який міститься на сонячному боці, добре освітлюється сонцем.

На підсонячній стороні фабричного димаря засіявся мох (Ю. Смолич);

Найбільше [в Болгарії] – виноградників. Вони збігають мало не з усіх підсонячних узгір'їв (із журн.).

2. рідко. Теплий, нагрітий сонцем.

Не помітив його [ранку] парубок, поки не повіяв підсонячний, пробитий золотими списами променів вітер (В. Гжицький).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me