1. Словник української мови в 11 томах

підсонячний

ПІДСО́НЯЧНИЙ, а, е.

1. Який міститься на сонячному боці, добре освітлюється сонцем.

На підсонячній стороні фабричного димаря засіявся мох (Смолич, Сорок вісім.., 1937, 244);

Найбільше [в Болгарії] — виноградників. Вони збігають мало не з усіх підсонячних узгір’їв (Вітч., 1, 1964, 173).

2. рідко. Теплий, нагрітий сонцем.

Не помітив його [ранку] парубок, поки не повіяв підсонячний, пробитий золотими списами променів вітер (Гжицький, Опришки, 1962, 106).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. підсонячний — підсо́нячний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. підсонячний — -а, -е. 1》 Який міститься на сонячному боці, добре освітлюється сонцем. 2》 рідко. Теплий, нагрітий сонцем. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. підсонячний — ПІДСО́НЯЧНИЙ, а, е. 1. Який міститься на сонячному боці, добре освітлюється сонцем. На підсонячній стороні фабричного димаря засіявся мох (Ю. Смолич); Найбільше [в Болгарії] – виноградників. Вони збігають мало не з усіх підсонячних узгір'їв (із журн.). Словник української мови у 20 томах