підсоння

ПІДСО́ННЯ, я, с.

1. Місце, простір і т. ін., добре освітлювані сонцем; осоння.

На полях, що лежали на підсонні, то тут, то там починалися роботи (Чорн., Визвол. земля, 1959, 10).

2. Теплий, помірний клімат.

Рухаючись цілими ордами, вони [народи із Сходу] осідали в степу поблизу Дніпра, приваблені рибою, гарним підсонням, розкішними травами та хлібами (Коцюба, Нові береги, 1959, 139);

// розм. Те саме, що клі́мат.

Кожний рід рослини призвичаєний до підсоння своєї батьківщини (У. Кравч., Вибр., 1958, 317).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. підсоння — підсо́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. підсоння — Клімат; СОВ. осоння. Словник синонімів Караванського
  3. підсоння — -я, с. 1》 Місце, простір і т. ін., добре освітлювані сонцем; осоння. 2》 Теплий, помірний клімат. || розм. Те саме, що клімат. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. підсоння — ПІДСО́ННЯ, я, с. 1. Місце, простір і т. ін., добре освітлювані сонцем; осоння. На полях, що лежали на підсонні, то тут, то там починалися роботи (С. Чорнобривець). 2. Теплий, помірний клімат. Словник української мови у 20 томах
  5. підсоння — КЛІ́МАТ (метеорологічні умови, властиві певній місцевості), ПІДСО́ННЯ розм. От ми й летимо все далі й далі на південь, де клімат поступово стає помірним, поки не переходить у зовсім суворий над крижаними просторами Антарктики (Л. Словник синонімів української мови
  6. підсоння — Підсо́ння, -ння; -со́ння, -со́нь і -со́ннів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)