підсохлий
ПІДСО́ХЛИЙ, а, е.
1. Дієпр. акт. до підсо́хнути.
З такими думками я згодом ліг на вже підсохле пальто й скоро заснув (П. Козланюк).
2. у знач. прикм. Який трохи висох, підсушився.
Підсохлу розсаду [суниць] на 6 –8 годин занурюють корінням у воду (з наук. літ.).
3. у знач. прикм. Який висох, став сухим, майже втративши життєздатність (про рослини).
І скільки тих дерев, зелених, підсохлих, Земля нам тримає (А. Кримський);
Вітер з півдня ворушив запорошені трави, намагався зірвати з кореня підсохлі кураї (В. Собко).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- підсохлий — підсо́хлий дієприкметник Орфографічний словник української мови
- підсохлий — [п'ідзсохлией] м. (на) -лому /-л'ім, мн. -л'і Орфоепічний словник української мови
- підсохлий — -а, -е. 1》 Дієприкм. акт. мин. ч. до підсохнути. 2》 у знач. прикм. Який трохи висох, підсушився. 3》 у знач. прикм. Який висох, став сухим, майже втративши життєздатність (про рослини). Великий тлумачний словник сучасної мови
- підсохлий — СУХИ́Й (не мокрий, не вологий або який втратив вологу), ВИ́СОХЛИЙ, ВИ́СХЛИЙ рідше, ЗАСО́ХЛИЙ, ПОСО́ХЛИЙ (про всіх або багатьох); ПІДСО́ХЛИЙ, ПРОСО́ХЛИЙ (який частково втратив вологу); ПЕРЕСО́ХЛИЙ (який зовсім втратив вологу, занадто сухий). Словник синонімів української мови
- підсохлий — ПІДСО́ХЛИЙ, а, е. 1. Дієпр. акт. мин. ч. до підсо́хнути. З такими думками я згодом ліг на вже підсохле пальто й скоро заснув (Козл., Сонце.., 1957, 107). 2. у знач. прикм. Який трохи висох, підсушився. Словник української мови в 11 томах