підсохлий

СУХИ́Й (не мокрий, не вологий або який втратив вологу), ВИ́СОХЛИЙ, ВИ́СХЛИЙ рідше, ЗАСО́ХЛИЙ, ПОСО́ХЛИЙ (про всіх або багатьох); ПІДСО́ХЛИЙ, ПРОСО́ХЛИЙ (який частково втратив вологу); ПЕРЕСО́ХЛИЙ (який зовсім втратив вологу, занадто сухий). Вслухаюся, як шепче на ліщині сухий торішній лист (І. Гончаренко); Христина.. почала горнути висохле, аж крихке сіно (М. Стельмах); В хаті пахло засохлими васильками і гіркуватим душком полину (Григорій Тютюнник); Він (вітер) знімав куряву з пересохлих ґрунтів (І. Ле); Шелестіла пересохла трава (С. Скляренко).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. підсохлий — підсо́хлий дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. підсохлий — [п'ідзсохлией] м. (на) -лому /-л'ім, мн. -л'і Орфоепічний словник української мови
  3. підсохлий — -а, -е. 1》 Дієприкм. акт. мин. ч. до підсохнути. 2》 у знач. прикм. Який трохи висох, підсушився. 3》 у знач. прикм. Який висох, став сухим, майже втративши життєздатність (про рослини). Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. підсохлий — ПІДСО́ХЛИЙ, а, е. 1. Дієпр. акт. до підсо́хнути. З такими думками я згодом ліг на вже підсохле пальто й скоро заснув (П. Козланюк). 2. у знач. прикм. Який трохи висох, підсушився. Підсохлу розсаду [суниць] на 6 –8 годин занурюють корінням у воду (з наук. Словник української мови у 20 томах
  5. підсохлий — ПІДСО́ХЛИЙ, а, е. 1. Дієпр. акт. мин. ч. до підсо́хнути. З такими думками я згодом ліг на вже підсохле пальто й скоро заснув (Козл., Сонце.., 1957, 107). 2. у знач. прикм. Який трохи висох, підсушився. Словник української мови в 11 томах