1. Словник української мови у 20 томах

підставка

ПІДСТА́ВКА, и, ж.

1. Предмет, на який ставлять що-небудь або який підставляють під щось.

Серед палати на срібній підставці стояла біла .. статуя Богази (І. Нечуй-Левицький);

В кутку .. на підгонистій підставці світить недобрими очима круглоголовий сич (М. Стельмах).

2. Те, чим підпирають що-небудь; підпірка.

* Образно. Вечірнє сонце скувало срібну підставку для одиноких скель в морі (М. Коцюбинський).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. підставка — підста́вка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. підставка — див. підпора Словник синонімів Вусика
  3. підставка — -и, ж. 1》 Предмет, на якого ставлять що-небудь або який підставляють під щось. 2》 Те, чим підпирають що-небудь; підпірка. 3》 муз. Деталь струнних музичних інструментів, що має вигляд вертикальної дерев'яної пластинки, на яку спираються струни. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. підставка — = кобилка 1. Деталь струнних музичних інструментів у вигляді вертикальної дерев’яної пластинки, яка встановлюється на верхній деці, виконує роль опори для струн, обмежуючи довжину їх частини, що звучить... Словник-довідник музичних термінів
  5. підставка — підставка маленька тарілка під склянку, філіжанку, вазон; блюдце (ст) Лексикон львівський: поважно і на жарт
  6. підставка — ПІДПО́РА (предмет, яким підпирають що-небудь), ПІДПІ́РКА, ОПО́РА, ПІДПЕРТЯ́ розм., ПІДСТА́ВКА розм.; ПРИСІ́ШОК розм. (дерев'яна); ПІДКІ́С спец. (брус, який ставлять навскоси). Словник синонімів української мови
  7. підставка — ПІДСТА́ВКА, и, ж. 1. Предмет, на який ставлять що-небудь або який підставляють під щось. Серед палати на срібній підставці стояла біла.. статуя Богази (Н.-Лев., III, 1950, 302); В кутку.. Словник української мови в 11 томах