підставка

ПІДПО́РА (предмет, яким підпирають що-небудь), ПІДПІ́РКА, ОПО́РА, ПІДПЕРТЯ́ розм., ПІДСТА́ВКА розм.; ПРИСІ́ШОК розм. (дерев'яна); ПІДКІ́С спец. (брус, який ставлять навскоси). Проходячи повз дерева, Плетенецький то виправляв підпору, то зривав соковитий плід (З. Тулуб); Сад був великий і родив через рік. Гілля лягало на конюшинище, вдавлювало в землю дубові підпірки (В. Дрозд); Жахливий холод, мерзлі ґрунти, розсуваються тимчасові опори з шпал (І. Ле і О. Левада); Рушниць на все село було тільки дві, з кремінцями, з підставками і з перехрестями, щоб їх ставити (М. Грушевський); На його плечі знову навалились незміряна велич і краса довколишньої природи і жалюгідна мізерія життя людського: похилені, підперті присішками хати з чорними стріхами (П. Колесник); Внизу підверстаччя бажано встановити два підкоси, які нададуть верстаку більшої стійкості (з журналу).

ПІДСТА́ВКА (предмет, на який щось ставлять, кладуть), ПІДКЛА́ДКА, ПІДНІ́ЖЖЯ, ШТАТИ́В (з тримачами — для різного приладдя, хімічного посуду тощо); ПІДНІ́ЖОК (для ніг); ПІДРУ́ЧНИК техн. (у токарному верстаті). На рухомих підставках стоять бюсти, понакривані мокрими шматами (Леся Українка); Для встановлення лап культиватора на потрібну глибину під опорні колеса бруса і копіювальні колеса секцій поклали підкладки (з журналу); Жура.. береться до праці. Знімає з штативів пробірки (І. Кочерга); Вона потягнула під грубу фотель, скулилася в нім вдвоє, підсунувши собі ще і підніжок під ноги (О. Кобилянська); На.. верстатах є підручники, що служать опорою для заточувального інструмента (з посібника).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. підставка — підста́вка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. підставка — див. підпора Словник синонімів Вусика
  3. підставка — -и, ж. 1》 Предмет, на якого ставлять що-небудь або який підставляють під щось. 2》 Те, чим підпирають що-небудь; підпірка. 3》 муз. Деталь струнних музичних інструментів, що має вигляд вертикальної дерев'яної пластинки, на яку спираються струни. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. підставка — = кобилка 1. Деталь струнних музичних інструментів у вигляді вертикальної дерев’яної пластинки, яка встановлюється на верхній деці, виконує роль опори для струн, обмежуючи довжину їх частини, що звучить... Словник-довідник музичних термінів
  5. підставка — ПІДСТА́ВКА, и, ж. 1. Предмет, на який ставлять що-небудь або який підставляють під щось. Серед палати на срібній підставці стояла біла .. статуя Богази (І. Нечуй-Левицький); В кутку .. на підгонистій підставці світить недобрими очима круглоголовий сич (М. Словник української мови у 20 томах
  6. підставка — підставка маленька тарілка під склянку, філіжанку, вазон; блюдце (ст) Лексикон львівський: поважно і на жарт
  7. підставка — ПІДСТА́ВКА, и, ж. 1. Предмет, на який ставлять що-небудь або який підставляють під щось. Серед палати на срібній підставці стояла біла.. статуя Богази (Н.-Лев., III, 1950, 302); В кутку.. Словник української мови в 11 томах