підставний
ПІДСТАВНИ́Й, а́, е́.
1. Який підставляється під що-небудь або до чого-небудь.
2. Який підставляють, виставляють замість справжнього, дійсного.
– Просимо гостей до хати, – відповіли підставні батьки (В. Гжицький);
Встановлювалось, що свідки були підставні... (Л. Смілянський).
3. заст. Признач. для заміни (про коней).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- підставний — підставни́й прикметник Орфографічний словник української мови
- підставний — -а, -е. 1》 Який підставляється під що-небудь або до чого-небудь. 2》 Якого підставляють, виставляють замість справжнього, дійсного. 3》 заст. Признач. для заміни (про коней). Великий тлумачний словник сучасної мови
- підставний — ПІДСТАВНИ́Й, а́, е́. 1. Який підставляється під що-небудь або до чого-небудь. 2. Який підставляють, виставляють замість справжнього, дійсного. Словник української мови в 11 томах