1. Великий тлумачний словник сучасної мови

підставний

підставни́й

-а, -е.

1》 Який підставляється під що-небудь або до чого-небудь.

2》 Якого підставляють, виставляють замість справжнього, дійсного.

3》 заст. Признач. для заміни (про коней).

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. підставний — підставни́й прикметник Орфографічний словник української мови
  2. підставний — ПІДСТАВНИ́Й, а́, е́. 1. Який підставляється під що-небудь або до чого-небудь. 2. Який підставляють, виставляють замість справжнього, дійсного. – Просимо гостей до хати, – відповіли підставні батьки (В. Гжицький); Встановлювалось, що свідки були підставні. Словник української мови у 20 томах
  3. підставний — ПІДСТАВНИ́Й, а́, е́. 1. Який підставляється під що-небудь або до чого-небудь. 2. Який підставляють, виставляють замість справжнього, дійсного. Словник української мови в 11 томах