1. Словник української мови у 20 томах

підстилати

ПІДСТИЛА́ТИ, а́ю, а́єш і ПІДСТЕЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., ПІДСТЕЛИ́ТИ, стелю́, сте́лиш і рідко ПІДІСЛА́ТИ, підстелю́, підсте́леш, док., що і без дод.

1. Стелити, класти що-небудь під когось, щось.

Марта дістає .. свиту й підстеляє свекрусі під голову (С. Васильченко);

Якби знав, де впаду, то й соломки б підстелив! (прислів'я);

Це Тоня своєю бригадирською владою заставила їх чепурити для овець кошару: там підмажте, там повимітайте, там підстеліть (О. Гончар).

2. Розміщуватися, залягати безпосередньо під геологічною породою, ґрунтовим шаром і т. ін.

Шар глини підстилає пісок.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. підстилати — підстила́ти дієслово недоконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
  2. підстилати — -аю, -аєш і підстеляти, -яю, -яєш, недок., підстелити, -стелю, -стелиш і рідко підіслати, підстелю, підстелеш, док., перех. і без додатка. 1》 Стелити, класти що-небудь під когось, щось. 2》 Розміщуватися, залягати безпосередньо під геологічною породою, ґрунтовим шаром і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. підстилати — ПІДКЛАДА́ТИ (за допомогою чогось робити що-небудь вищим, зручнішим для сидіння, лежання тощо), ПІДСТИЛА́ТИ, ПІДСТЕЛЯ́ТИ, ПІДМО́ЩУВАТИ розм. — Док.: підкла́сти, підстели́ти, підіслати, підмости́ти. Словник синонімів української мови
  4. підстилати — Підстила́ти, -ла́ю, -ла́єш; підісла́ти, підстелю́, -сте́леш, -сте́лють Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. підстилати — ПІДСТИЛА́ТИ, а́ю, а́єш і ПІДСТЕЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., ПІДСТЕЛИ́ТИ, стелю́, сте́лиш і рідко ПІДІСЛА́ТИ, підстелю́, підсте́леш, док., перех. і без додатка. 1. Стелити, класти що-небудь під когось, щось. Словник української мови в 11 томах
  6. підстилати — Підстила́ти, -ла́ю, -єш сов. в. підіслати, -стелю́, -леш, гл. Як дитина падає, то Бог подушку підстилає. Ном. № 9249. Словник української мови Грінченка