підступництво
ПІДСТУ́ПНИЦТВО, а, с.
1. Властивість за знач. підсту́пний.
Ненавидить [письменник] всі залишки раба в людині: підхлібництво і зраду, жадібність і неповагу до праці, підступництво і підлоту (з наук. літ.).
2. Підступний замір або вчинок.
Вірний Святославові Овлур став жертвою підступництва, провокації зрадників (з навч. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- підступництво — підсту́пництво іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- підступництво — -а, с. 1》 Властивість за знач. підступний. 2》 Підступний замір або вчинок. Великий тлумачний словник сучасної мови
- підступництво — ПІДСТУ́ПНИЦТВО, а, с. 1. Властивість за знач. підсту́пний. Ненавидить [письменник] всі залишки раба в людині: підхлібництво і зраду, жадібність і неповагу до праці, підступництво і підлоту (Рад. літ-во, 3, 1961, 8). 2. Підступний замір або вчинок. Словник української мови в 11 томах