1. Словник української мови в 11 томах

підступництво

ПІДСТУ́ПНИЦТВО, а, с.

1. Властивість за знач. підсту́пний.

Ненавидить [письменник] всі залишки раба в людині: підхлібництво і зраду, жадібність і неповагу до праці, підступництво і підлоту (Рад. літ-во, 3, 1961, 8).

2. Підступний замір або вчинок.

Вірний Святославові Овлур став жертвою підступництва, провокації зрадників (Іст. укр. літ., І, 1954, 556).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. підступництво — підсту́пництво іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. підступництво — -а, с. 1》 Властивість за знач. підступний. 2》 Підступний замір або вчинок. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. підступництво — ПІДСТУ́ПНИЦТВО, а, с. 1. Властивість за знач. підсту́пний. Ненавидить [письменник] всі залишки раба в людині: підхлібництво і зраду, жадібність і неповагу до праці, підступництво і підлоту (з наук. літ.). 2. Підступний замір або вчинок. Словник української мови у 20 томах