підступник
ПІДСТУ́ПНИК, а, ч., рідко. Людина, що здатна до підступу (у 3 знач.).
Ще є підступники сьогодні, Що на ниви ласяться народні, — Будь же пильний, будь стоокий ти, Щоб і прах їх із землі змести! (Рильський, Наша сила, 1952, 20).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- підступник — підсту́пник іменник чоловічого роду, істота рідко Орфографічний словник української мови
- підступник — -а, ч., рідко. Людина, що здатна до підступу (у 3 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
- підступник — ПІДСТУ́ПНИК, а, ч., рідко. Людина, що здатна до підступу (у 3 знач.). Ще є підступники сьогодні, Що на ниви ласяться народні, – Будь же пильний, будь стоокий ти, Щоб і прах їх із землі змести! (М. Рильський). Словник української мови у 20 томах