підступник
підсту́пник
-а, ч., рідко.
Людина, що здатна до підступу (у 3 знач.).
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- підступник — підсту́пник іменник чоловічого роду, істота рідко Орфографічний словник української мови
- підступник — ПІДСТУ́ПНИК, а, ч., рідко. Людина, що здатна до підступу (у 3 знач.). Ще є підступники сьогодні, Що на ниви ласяться народні, – Будь же пильний, будь стоокий ти, Щоб і прах їх із землі змести! (М. Рильський). Словник української мови у 20 томах
- підступник — ПІДСТУ́ПНИК, а, ч., рідко. Людина, що здатна до підступу (у 3 знач.). Ще є підступники сьогодні, Що на ниви ласяться народні, — Будь же пильний, будь стоокий ти, Щоб і прах їх із землі змести! (Рильський, Наша сила, 1952, 20). Словник української мови в 11 томах