підступник

підсту́пник

іменник чоловічого роду, істота

рідко

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. підступник — -а, ч., рідко. Людина, що здатна до підступу (у 3 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. підступник — ПІДСТУ́ПНИК, а, ч., рідко. Людина, що здатна до підступу (у 3 знач.). Ще є підступники сьогодні, Що на ниви ласяться народні, – Будь же пильний, будь стоокий ти, Щоб і прах їх із землі змести! (М. Рильський). Словник української мови у 20 томах
  3. підступник — ПІДСТУ́ПНИК, а, ч., рідко. Людина, що здатна до підступу (у 3 знач.). Ще є підступники сьогодні, Що на ниви ласяться народні, — Будь же пильний, будь стоокий ти, Щоб і прах їх із землі змести! (Рильський, Наша сила, 1952, 20). Словник української мови в 11 томах