1. Словник української мови у 20 томах

підсудний

ПІДСУ́ДНИЙ, а, е.

1. Який підлягає суду, має розглядатися в суді.

– Весілля вчителя й учениці? Та це ж підсудна справа! (Ю. Збанацький).

2. Який звинувачується в чому-небудь і перебуває під судом;

// у знач. ім. підсу́дний, ного, ч.; підсу́дна, ної, ж. Людина, яка звинувачується в чому-небудь і перебуває під судом.

– Підсудний Княжевич, .. ви визнаєте себе винним у тому, що .. розпаковували чужий багаж і посилки? (В. Кучер);

Підсудний сам обирає собі оборонця (з наук. літ.);

Поглянувши на мить праворуч, побачила [Тамара] за огорожею підсудних (А. Хижняк).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. підсудний — підсу́дний 1 прикметник який підлягає суду підсу́дний 2 іменник чоловічого роду, істота людина під судом Орфографічний словник української мови
  2. підсудний — див. невільник Словник синонімів Вусика
  3. підсудний — -а, -е. 1》 Який підлягає суду, має розглядатися в суді. 2》 Який звинувачується в чому-небудь і перебуває під судом. || у знач. ім. підсудний, -ного, ч.; підсудна, -ної, ж. Людина, яка звинувачується в чому-небудь і перебуває під судом. Опинитися на лаві підсудних. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. підсудний — ПІДСУ́ДНИЙ, а, е. 1. Який підлягає суду, має розглядатися в суді. — Весілля вчителя й учениці? Та це ж підсудна справа! (Збан., Малин. дзвін, 1958, 298). 2. Який звинувачується в чому-небудь і перебуває під судом; // у знач. ім. підсу́дний, ного... Словник української мови в 11 томах