підсудний
ПІДСУ́ДНИЙ, а, е.
1. Який підлягає суду, має розглядатися в суді.
— Весілля вчителя й учениці? Та це ж підсудна справа! (Збан., Малин. дзвін, 1958, 298).
2. Який звинувачується в чому-небудь і перебуває під судом;
// у знач. ім. підсу́дний, ного, ч.; підсу́дна, ної, ж. Людина, яка звинувачується в чому-небудь і перебуває під судом.
— Підсудний Княжевич,.. ви визнаєте себе винним у тому, що.. розпаковували чужий багаж і посилки? (Кучер, Прощай.., 1957, 437);
Підсудний сам обирає собі оборонця (Рад. суд, 1954, 19);
Поглянувши на мить праворуч, побачила [Тамара] за огорожею підсудних (Хижняк, Тамара, 1959,282).
◊ Опини́тися на ла́ві підсу́дних див. ла́ва¹;
Посади́ти на ла́ву підсу́дних див. ла́ва¹;
Потра́пити (сі́сти і т. ін.) на ла́ву підсу́дних; Сиді́ти (бу́ти) на ла́ві підсу́дних див. ла́ва¹.
Значення в інших словниках
- підсудний — підсу́дний 1 прикметник який підлягає суду підсу́дний 2 іменник чоловічого роду, істота людина під судом Орфографічний словник української мови
- підсудний — див. невільник Словник синонімів Вусика
- підсудний — -а, -е. 1》 Який підлягає суду, має розглядатися в суді. 2》 Який звинувачується в чому-небудь і перебуває під судом. || у знач. ім. підсудний, -ного, ч.; підсудна, -ної, ж. Людина, яка звинувачується в чому-небудь і перебуває під судом. Опинитися на лаві підсудних. Великий тлумачний словник сучасної мови
- підсудний — ПІДСУ́ДНИЙ, а, е. 1. Який підлягає суду, має розглядатися в суді. – Весілля вчителя й учениці? Та це ж підсудна справа! (Ю. Збанацький). 2. Який звинувачується в чому-небудь і перебуває під судом; // у знач. ім. підсу́дний, ного, ч.; підсу́дна, ної... Словник української мови у 20 томах