1. Словник української мови у 20 томах

підсунутий

ПІДСУ́НУТИЙ, а, е.

Дієпр. пас. до підсу́нути.

Високо підсунутий капелюх відкривав випукле смагляве чоло (О. Гончар);

// підсу́нуто, безос. пред.

До столу підсунуто все, на чому тільки можна сісти (П. Колесник);

На другий день роздивився, що йому сліпого [коня] підсунуто (Грицько Григоренко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. підсунутий — підсу́нутий дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. підсунутий — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до підсунути. || підсунуто, безос. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. підсунутий — ПІДСУ́НУТИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до підсу́нути. Високо підсунутий капелюх відкривав випукле смагляве чоло (Гончар, III, 1959, 266); // підсу́нуто, безос. присудк. сл. До столу підсунуто все, на чому тільки можна сісти (Кол., Терен.. Словник української мови в 11 томах