1. Великий тлумачний словник сучасної мови

підсунутий

підсу́нутий

-а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до підсунути.

|| підсунуто, безос. присудк. сл.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. підсунутий — підсу́нутий дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. підсунутий — ПІДСУ́НУТИЙ, а, е. Дієпр. пас. до підсу́нути. Високо підсунутий капелюх відкривав випукле смагляве чоло (О. Гончар); // підсу́нуто, безос. пред. До столу підсунуто все, на чому тільки можна сісти (П. Колесник); На другий день роздивився, що йому сліпого [коня] підсунуто (Грицько Григоренко). Словник української мови у 20 томах
  3. підсунутий — ПІДСУ́НУТИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до підсу́нути. Високо підсунутий капелюх відкривав випукле смагляве чоло (Гончар, III, 1959, 266); // підсу́нуто, безос. присудк. сл. До столу підсунуто все, на чому тільки можна сісти (Кол., Терен.. Словник української мови в 11 томах