підтягати

ПІДТЯГА́ТИ, а́ю, а́єш, ПІДТЯ́ГУВАТИ, ую, уєш, недок., ПІДТЯГТИ́, ПІДТЯГНУ́ТИ, тягну́, тя́гнеш, док., кого, що і без прям. дод.

1. Тягнучи, наближати до когось, чогось.

Мисливці почали підтягати звіра до крижини (М. Трублаїні);

Хлопчаки вхопилися за остя і почали його підтягувати до себе (М. Стельмах);

Міноносець підтягли до берега і міцно пришвартували до товстих кнехтів (В. Собко);

Він покликав Амірадзе та Ковальчука в куток, .. разом з ними підтягнув товсту соснову колоду і присів (С. Голованівський);

// Піднімати що-небудь угору, вище.

Хлопець .. миттю підтягає свої штаненята й біжить надвір (Л. Яновська);

Сам тоді вище підтягував халяви та й виряджався на вивідки (А. Головко);

Як угляділа я таку мару та, їй-богу, не втерпіла: “Та підтягни, кажу, запаску хоч на цей раз” (І. Нечуй-Левицький);

Він незграбно сповз з полу і, похитнувшись, підтягнув обшите шевровими леями галіфе (В. Речмедін).

2. Затягувати тугіше, щільно притискуючи, припасовуючи до чого-небудь.

Солдати .. почали одягатися, застібатися на всі гудзики й підтягати пояси (З. Тулуб);

Ще раз Петро Іванович .. підтягував супоню (О. Ковінька);

Сам [Маковей] поправив сідло, сам підтяг попругу (О. Гончар);

Дід хутко зсунувся з печі на лежанку, підтягнув на білих штанях очкур (Д. Бедзик);

// Натягувати що-небудь обвисле, ослабле.

Підтягую ослаблі струни, ласкаво торкаю їх смичком (Ю. Збанацький);

Забриніли струни раз і вдруге, підтягнув їх чумак і знову ворухнув ними (М. Стельмах);

// розм. Тугіше загвинчувати, міцніше забивати і т. ін.

У Брянського кінь теж клацав: підкови ослабли, і їх треба було підтягати (О. Гончар);

Всі ослаблені кріплення рульового механізму автомобіля необхідно підтягнути (з навч. літ.);

// розм. Міцно стулювати (губи).

Куцевич підтягнув тонкі губи (Н. Рибак).

3. перен., розм. Змушувати кого-небудь краще, акуратніше виконувати свої обов'язки, поліпшувати дисципліну і т. ін.

Цілий день Марко оглядав стайні, підтягав стайничих (І. Кириленко);

– Оці пан учитель тут будуть тебе підтягувати трохи (Я. Качура);

// Примушувати кого-небудь поліпшити свою роботу, рівняючись на кращих.

Він вирішив .. виробляти дві норми. Потім підтягти до свого рівня групу (Ю. Яновський);

Видно з однією метою – підтягнути й теперішніх учнів своїх до рівня колишніх, довше ніж будь-коли в нерішучості обводив [учитель] очима всю ту малярську бутафорію (Ю. Збанацький);

// Поліпшувати знання з якогось предмета.

Навіть забула [Ганна] про те, що треба їй знайомитися з якоюсь вчителькою і підтягати якусь математику (В. Козаченко);

Я теж узявся до науки. Підтягнув з гімназистом восьмого класу математику (з мемуарної літ.).

4. Зосереджувати де-небудь війська, зброю і т. ін., пересувати їх ближче до кого-, чого-небудь.

Розвідники доповідали, що фашисти закопошились у місті, почали підтягувати свої сили до лісу (Ю. Збанацький);

– Ліва сторона в обхід! Підтягнути батальйон! (О. Довженко).

5. Приєднуватися до співаючого, підспівувати йому.

Христя заспівала – і Загнибідиха своїм слабим розбитим голосом підтягувала (Панас Мирний);

За Коржем і я підтягнув, бо знав цю пісню (О. Стороженко);

Ясніше чувся спів молоді. Варвара тихо підтягла (І. Кириленко).

6. безос., розм. Спричиняти схуднення.

– Підтягло мене, – і дівчата гидують: холера, кажуть (А. Тесленко);

– Підтягнуло вас, друже, – невдоволено зауважив Шульга (Н. Рибак);

// Втягувати всередину, робити запалим (живіт, боки і т. ін.).

◇ Затя́гувати (затяга́ти, підтя́гувати, стя́гувати і т. ін.) / затягти́ (підтягти́, стягти́ і т. ін.) па́ски (па́сок, пояси́, ремінці́, заст. очкурі́ і т. ін.) [тугі́ше] див. затя́гувати;

(1) Підтяга́ти (підтя́гувати) / підтягти́ (підтягну́ти) живі́т – бути змушеним обмежувати себе в їжі; недоїдати.

Там кухонь польових немає. В тилу владає інших світ. Згубив картки свої в трамваї, – Сиди і підтягай живіт (А. Малишко);

От тільки з харчами та з водою у нас тугувато. Що ж, уріжемо пайок, іншого виходу немає. Підтягнемо животи (Д. Ткач).