підтягатися
ПІДТЯГА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, ПІДТЯ́ГУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., ПІДТЯГТИ́СЯ, ПІДТЯГНУ́ТИСЯ, тягну́ся, тя́гнешся, док.
1. Держачись руками за що-небудь, підтягувати себе, своє тіло кудись.
Щодня робив [Максим] вправи з гантелями, все збільшуючи їх вагу, витискав важезні гирі, підтягувався, робив стойки (В. Козаченко);
Потім безшумно підтягся [Вася] на руках і за одну мить опинився на веранді (В. Собко);
Він вхопився за перекладину паркана, підтягнувся на руках і за мить опинився в .. саду (М. Руденко);
// перен. Переміщатися, підійматися знизу вгору.
При густому травостої випаровування води з поверхні ґрунту значно зменшується, тому солі не підтягуються до поверхні ґрунту, а нагромаджуються в рослинах (з наук. літ.).
2. Зосереджуватися де-небудь, наближатися, підходити до когось, чогось (про війська, зброю і т. ін.).
Резерви й тилові частини не встигали підтягатися до діючих лав (В. Еллан-Блакитний);
З півночі тим часом все прибували нові частини, ішли поповнення, підтягувалась артилерія (О. Гончар);
Він .. кричав, щоб колона підтягнулася (Григорій Тютюнник);
// Пересуваючись, підходити, приєднуватися.
Печеніги хмарою пересувались в полі, де не було доріг, на ніч ставали улусами, до яких на той час підтягались кибитки з жонами, дітьми й скарбом (С. Скляренко);
Народні ополченці підтяглися, вирівняли ряди (Д. Ткач).
3. перен., розм. Починати краще, акуратніше виконувати свої обов'язки, ставати дисциплінованішим і т. ін.
– А що, Постолаче, узяв темпи? Скоро на висоти вийдеш? Гляди! Підтягуйся, – навмисне зачепила [Маячка] його (Г. Коцюба);
Дора трохи підтяглася ради гімназії, раніше лягає, раніше встає і трохи більше за порядок дбає (Леся Українка);
– Ми зараз працюємо краще .. Ми всі підтяглися, і я згоден, що ваша газета тут допомогла (В. Собко);
// Рівняючись на кращих, передових, поліпшувати свою роботу.
– Сьогодні в нас вийшло рівно, ідемо в парі з Чемерицею, хоч доводиться підтягатися (Г. Коцюба).
4. Ставати підтягнутим, випрямленим; набирати бадьорого, охайного вигляду.
Він увесь підтягується, як на військовому огляді (З. Тулуб);
Нарешті він кашлянув, підтягнувся і високим, чужим трохи голосом почав читати (М. Коцюбинський);
Напружилася [Марія], підтягнулася і, тамуючи в собі незвичайне хвилювання, встала з твердого сидіння (Ю. Бедзик).
5. Затягувати на собі тугіше пояс, ремінь і т. ін.
Микола .. підтягнувся ремінцем з бляхою, на якій вибито було “КВФШ” (С. Скляренко).
6. тільки недок. Пас. до підтяга́ти, підтя́гувати 1–5.
Значення в інших словниках
- підтягатися — підтяга́тися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- підтягатися — -аюся, -аєшся і підтягуватися, -уюся, -уєшся, недок., підтягтися і підтягнутися, -тягнуся, -тягнешся, док. 1》 Держачись руками за що-небудь, підтягувати себе, своє тіло кудись. || перен. Переміщатися, підійматися знизу вгору. Великий тлумачний словник сучасної мови
- підтягатися — ВИСТРУ́НЧУВАТИСЯ (ставати прямо, струнко), ВИТЯГА́ТИСЯ, ВИТЯ́ГУВАТИСЯ, ВИПРЯМЛЯ́ТИСЯ, ПІДТЯГА́ТИСЯ рідше, ПІДТЯ́ГУВАТИСЯ рідше, ВИПРЯ́МЛЮВАТИСЯ рідше. — Док.: ви́струнчитися, ви́тягнутися, ви́тягтися, ви́прямитися, підтягти́ся, підтягну́тися. Словник синонімів української мови
- підтягатися — ПІДТЯГА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся і ПІДТЯ́ГУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., ПІДТЯГТИ́СЯ і ПІДТЯГНУ́ТИСЯ, тягну́ся, тя́гнешся, док. 1. Держачись руками за що-небудь, підтягувати себе, своє тіло кудись. Словник української мови в 11 томах