підтятий

ПІДТЯ́ТИЙ, а, е.

1. Дієпр. пас. до підтя́ти.

Аж ось деревце похилилось, хруснуло і, підтяте, впало на сніг... (М. Коцюбинський);

1 серпня .. 1913 р., підтята тяжкою хворобою, Леся Українка померла в м. Сурамі (з навч. літ.);

Коли вітця Мелхиседека трохи поранило в бою, він, підтятий викраденням Ярини, помітно підупав на силі (О. Ільченко);

По його впалих, помутнілих очах, по .. похиленій поставі .. видно було, що вся сила його жизні [життя] підтята (І. Франко);

* У порівн. Мов підтяте сокирою дерево, долі простягся Агі (Леся Українка);

// підтя́то, безос. пред.

Тих скалічено, тих лиш підтято, Тих убито, а мучено – всіх (М. Рильський).

2. у знач. прикм. Зрізаний, зрубаний у нижній частині.

Злоба і гнів стрясали його .. тіло, як буря стрясає корчуватого дуба з підтятим корінням (С. Добровольський);

* У порівн. Похитнувся Іванів тато, як підтята смерека (М. Коцюбинський).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me