1. Словник української мови у 20 томах

підцьковувати

ПІДЦЬКО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., ПІДЦЬКУВА́ТИ, ую́, ує́ш, док., кого, що, розм.

1. Цькувати, нацьковувати на кого-небудь собак.

Дітвора вибігала з хатів [хат] і з криком: “Доктор, що псує виноградники! Доктор!” – підцьковувала собак та шпурляла грудками (М. Коцюбинський).

2. кого, кого на кого, перен., розм. Те саме, що підмовля́ти.

[Лукія:] Була я у волості, .. доступила аж до самісінького старшини. А все це ти, небого, підцькувала мене (М. Кропивницький).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. підцьковувати — підцько́вувати дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. підцьковувати — див. підбурювати Словник синонімів Вусика
  3. підцьковувати — -ую, -уєш, недок., підцькувати, -ую, -уєш, док., перех., розм. 1》 Цькувати, нацьковувати на кого-небудь собак. 2》 кого, кого на кого, перен., розм. Те саме, що підмовляти. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. підцьковувати — ПІДБУ́РЮВАТИ (спонукати когось до певних дій, вчинків, перев. недозволених, злочинних тощо), ЗБУ́РЮВАТИ, ПІДБИВА́ТИ, ПІДВО́ДИТИ, ПРОВОКУВА́ТИ, НАПРАВЛЯ́ТИ розм., ПІДГВИ́НЧУВАТИ розм., ПІДДРО́ЧУВАТИ розм., НАДРО́ЧУВАТИ розм., ПІД'ЮДЖУВАТИ розм. Словник синонімів української мови
  5. підцьковувати — ПІДЦЬКО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., ПІДЦЬКУВА́ТИ, ую́, ує́ш, док., перех., розм. 1. Цькувати, нацьковувати на кого-небудь собак. Дітвора вибігала з хатів [хат] і з криком: «Доктор, що псує виноградники! Доктор!... Словник української мови в 11 томах