1. Словник української мови в 11 томах

підцьковувати

ПІДЦЬКО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., ПІДЦЬКУВА́ТИ, ую́, ує́ш, док., перех., розм.

1. Цькувати, нацьковувати на кого-небудь собак.

Дітвора вибігала з хатів [хат] і з криком: «Доктор, що псує виноградники! Доктор!» — підцьковувала собак та шпурляла грудками (Коцюб., І, 1955, 205).

2. кого, кого на кого, перен., розм. Те саме, що підмовля́ти.

[Лукія:] Була я у волості,.. доступила аж до самісінького старшини. А все це ти, небого, під-цькувала мене (Кроп., III, 1959, 15).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. підцьковувати — підцько́вувати дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. підцьковувати — див. підбурювати Словник синонімів Вусика
  3. підцьковувати — -ую, -уєш, недок., підцькувати, -ую, -уєш, док., перех., розм. 1》 Цькувати, нацьковувати на кого-небудь собак. 2》 кого, кого на кого, перен., розм. Те саме, що підмовляти. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. підцьковувати — ПІДЦЬКО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., ПІДЦЬКУВА́ТИ, ую́, ує́ш, док., кого, що, розм. 1. Цькувати, нацьковувати на кого-небудь собак. Дітвора вибігала з хатів [хат] і з криком: “Доктор, що псує виноградники! Доктор!... Словник української мови у 20 томах
  5. підцьковувати — ПІДБУ́РЮВАТИ (спонукати когось до певних дій, вчинків, перев. недозволених, злочинних тощо), ЗБУ́РЮВАТИ, ПІДБИВА́ТИ, ПІДВО́ДИТИ, ПРОВОКУВА́ТИ, НАПРАВЛЯ́ТИ розм., ПІДГВИ́НЧУВАТИ розм., ПІДДРО́ЧУВАТИ розм., НАДРО́ЧУВАТИ розм., ПІД'ЮДЖУВАТИ розм. Словник синонімів української мови