підшитий
ПІДШИ́ТИЙ, а, е.
1. Дієпр. пас. до підши́ти.
Сафрон розстебнув сорочку, пальцями розірвав підшиту до коміра стьожку (М. Стельмах);
З подивом відзначив [Микола], які слизькі в нього валянці, підшиті знизу для міцності червоною німецькою гумою (П. Загребельний);
Роберт переносив папки на стіл, а Геллерфорт гортав підшиті в них папери (А. Хижняк);
// підши́то, безос. пред.
Документ являє собою досить добре збережений зошит, в якому акуратно підшито 148 .. сторінок цупкого паперу з водяними знаками 1828 року (із журн.).
2. у знач. прикм. З пришитою підошвою.
Він був у латаній свиті поверх теплого кожушка, на ногах мав підшиті валянки (В. Кучер).
3. у знач. прикм. Скріплений, зшитий з чим-небудь.
Він розкрив одну папку й почав з надмірною обережністю всіма пальцями перегортати підшиті папери (Д. Ткач).
(1) Ли́сом [лиси́цею] підши́тий – хитрий, як лис.
Лисом підшитий, псом підбитий (Номис);
– От добра людина! – зітха Корній. – Жаль тільки, що трохи лисицею підбитий (В. Винниченко).
◇ Підби́тий (підши́тий) ві́тром див. підби́тий;
(2) Підши́тий тру́сом – дуже, занадто боягузливий, лякливий.
[Гостомисл:] Біжіть! Чень там стоїть хто розумніший, Що не підшитий трусом! (І. Франко);
(3) Соба́ками підши́тий – дуже, занадто злий.
Добрий би був чоловік, та собаками підшитий (прислів'я).
Значення в інших словниках
- підшитий — підши́тий дієприкметник Орфографічний словник української мови
- підшитий — [п'іджшитией] м. (на) -тому /-т'ім, мн. -т'і Орфоепічний словник української мови
- підшитий — -а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до підшити. || підшито, безос. присудк. сл. 2》 у знач. прикм.З пришитою підошвою. 3》 у знач. прикм. Скріплений, зшитий з чим-небудь. 4》 розм. Хворий на алкоголізм у стадії лікування підшкірною ампулою; закодований від алкоголізму. Великий тлумачний словник сучасної мови
- підшитий — підби́тий (підши́тий) ві́тром. Старий, виношений, благенький (про одяг). Зодягнуті червоногвардійці були хто як. В кого стріпана солдатська шинеля, в кого — вітром підбите пальтишко (Ю. Фразеологічний словник української мови
- підшитий — ПІДШИ́ТИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до підши́ти. Сафрон розстебнув сорочку, пальцями розірвав підшиту до коміра стьожку (Стельмах, II, 1962, 220); З подивом відзначив [Микола], які слизькі в нього валянці... Словник української мови в 11 томах