підґрунтя
ПІДҐРУ́НТЯ, я, с.
1. Ґрунт під верхнім шаром землі.
В однім місці розламують чорноземлю, а поруч бульдозери вже вигризають з підґрунтя жовту правічну глину і сунуть її нагору, на вали (О. Гончар);
Для успішного росту плодових дерев велике значення має не тільки ґрунт, а й підґрунтя, в якому розвивається значна частина кореневої системи дерев (з наук. літ.).
2. перен. Основа, на якій базується що-небудь.
Сергієві бракувало того стійкого психічного підґрунтя, що породжується непохитною рівновагою ясного спрямування до мети (Г. Епік);
Майбутній видатний фізик і гуманіст [А. Ейнштейн] не думав і не гадав, що саме його формули становитимуть фізичне підґрунтя атомних бомб (з наук. літ.);
Писемні різновиди мови не можуть нормально функціонувати без підґрунтя, без постійного підживлення з усного мовлення (з наук. літ.).
Значення в інших словниках
- підґрунтя — підґру́нтя іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- підґрунтя — Материк; (соціяльне) П. підоснова, підклад, підкладка, г. підложжя; (якоїсь кампанії) механіка, кухня, закуліси. Словник синонімів Караванського
- підґрунтя — див. основа Словник синонімів Вусика
- підґрунтя — [п'ідґрун'т'а] -н'т'а Орфоепічний словник української мови
- підґрунтя — -я, с. 1》 Ґрунт під верхнім шаром землі. 2》 перен. Основа, на якій базується що-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
- підґрунтя — ОСНО́ВА (те головне, на чому тримається, на що спирається що-небудь — про суспільно-політичні, культурні, психологічні та ін. поняття), ПІДВА́ЛИНИ перев. мн., ЗАСА́ДИ мн., БА́ЗА, ҐРУНТ, БА́ЗИС, ПІДҐРУ́НТЯ, ПІДМУРІ́ВОК, ПІДМУ́РОК, ФУНДА́МЕНТ, УСТО́Ї мн. Словник синонімів української мови
- підґрунтя — Підґру́нтя, -тя, -тю; -ґру́нтя, -тів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)