підґрунтя

ОСНО́ВА (те головне, на чому тримається, на що спирається що-небудь — про суспільно-політичні, культурні, психологічні та ін. поняття), ПІДВА́ЛИНИ перев. мн., ЗАСА́ДИ мн., БА́ЗА, ҐРУНТ, БА́ЗИС, ПІДҐРУ́НТЯ, ПІДМУРІ́ВОК, ПІДМУ́РОК, ФУНДА́МЕНТ, УСТО́Ї мн., ПІДСТА́ВА, ПІДКЛА́Д, ПІДКЛА́ДКА, ПІДМУРІ́ВКА рідше, ПІДМУ́Р'Я рідше, ПІДМУ́Р рідше, ТЛО рідше, ТЕ́РЕН заст. Зв'язок поколінь, наступність народних ідеалів — така основа вічних понять Земля, мати, Батьківщина (з журналу); Австрійські урядовці часом доручали будування тюрем, цих підвалин своєї держави, приватним підприємцям (Т. Масенко); У 1917 р. І. Замичківський працює у Національному театрі, побудованому на засадах великої професіональної культури (з журналу); Тоня сміливо стояла понад усякими надбудовами кохання, а оскільки він теж шукав у ньому тільки бази, ця жінка йому приємно заімпонувала (В. Підмогильний); Мої підозріння мали під собою деякий ґрунт (В. Винниченко); Матеріальний базис суспільства, його економічний лад визначають і соціально-політичний характер та духовне обличчя нації (з журналу); Крутий проримський курс разом з насильною латинізацією греко-католицької церкви виплекує ідеальне підґрунтя для всіляких антирелігійних.. концепцій (Ірина Вільде); Твори Д. Гурамішвілі лягли брилою у підмурівок не лише великої грузинської, а й великої української культури (з газети); Задум був високий і гідний захоплення: перебудувати увесь дім нашого співжиття.. А може, звести і зовсім новий дім, але на первісному, нерукотворному фундаменті соціальної справедливості, що відкидає експлуатацію людини людиною (Б. Олійник); Нема сенсу ідеалізувати людей. Часи застою в багатьох спотворили моральні устої, підірвали твердість переконань (з газети); Що ти для видющих — лише підстава для кпину, А для осудливих — підстава догани (І. Драч); На Русь прийшло.. лицарство казковою появою, яка виросла на підкладі споминів про хрестоносні походи (Юліан Опільський); Наукова підкладка дослідження; — Мислиме об'єднання племен (землі Руської) кладе підмур'я непереможної держави — держави русичів (Д. Міщенко); Тепер рискувати безоглядно своїм станом і всім, чим володів, чого досягнув, що поклало міцні підмури для майбутнього, було б безумством (Н. Рибак); Серед братчиків почалися також суперечки на релігійнім тлі, деякі браття перейнялися лютеранством (І. Крип'якевич); Тут насувається питання: який був кінець сього письменства? Чи підготовило воно терен для нової народної літератури, чи перетворилося органічно в нові, вищі форми? (І. Франко).

ПІДҐРУНТЯ (ґрунт під верхнім шаром землі), МАТЕРИ́К спец., ЩИРЕ́ЦЬ діал. Лес — родюче підґрунтя: на ньому утворилися чорноземи (з журналу); Під шаром чорної землі йшов материк (з наукової літератури); Пустила міцно в ґрунт тонке коріння, В щирець вп'ялась та гілочка мала, А як прийшла за рік пора весіння — Вербичка наша вперше зацвіла (Л. Первомайський).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. підґрунтя — підґру́нтя іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. підґрунтя — Материк; (соціяльне) П. підоснова, підклад, підкладка, г. підложжя; (якоїсь кампанії) механіка, кухня, закуліси. Словник синонімів Караванського
  3. підґрунтя — див. основа Словник синонімів Вусика
  4. підґрунтя — [п'ідґрун'т'а] -н'т'а Орфоепічний словник української мови
  5. підґрунтя — -я, с. 1》 Ґрунт під верхнім шаром землі. 2》 перен. Основа, на якій базується що-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. підґрунтя — ПІДҐРУ́НТЯ, я, с. 1. Ґрунт під верхнім шаром землі. В однім місці розламують чорноземлю, а поруч бульдозери вже вигризають з підґрунтя жовту правічну глину і сунуть її нагору, на вали (О. Словник української мови у 20 томах
  7. підґрунтя — Підґру́нтя, -тя, -тю; -ґру́нтя, -тів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)