1. Словник української мови у 20 томах

пікадор

ПІКАДО́Р, а, ч.

Учасник бою биків – вершник, який розлючує бика уколами піки.

Пікадори розлютили могутнього бика (з наук.-попул. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пікадор — пікадо́р іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. пікадор — -а, ч. Учасник бою биків – вершник, який розлючує бика уколами піки. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. пікадор — пікадо́р (ісп. picador, від picar – колоти) вершник, що в кориді розлючує бика уколами списа – піки. Словник іншомовних слів Мельничука
  4. пікадор — Пікадо́р, -ра; -до́ри, -рів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. пікадор — ПІКАДО́Р, а, ч. Учасник бою биків — вершник, який розлючує бика уколами піки. Пікадори розлютили могутнього бика (Наука.., 4, 1966, 21). Словник української мови в 11 томах