пікадор
пікадо́р
-а, ч.
Учасник бою биків – вершник, який розлючує бика уколами піки.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- пікадор — пікадо́р іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- пікадор — ПІКАДО́Р, а, ч. Учасник бою биків – вершник, який розлючує бика уколами піки. Пікадори розлютили могутнього бика (з наук.-попул. літ.). Словник української мови у 20 томах
- пікадор — пікадо́р (ісп. picador, від picar – колоти) вершник, що в кориді розлючує бика уколами списа – піки. Словник іншомовних слів Мельничука
- пікадор — Пікадо́р, -ра; -до́ри, -рів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- пікадор — ПІКАДО́Р, а, ч. Учасник бою биків — вершник, який розлючує бика уколами піки. Пікадори розлютили могутнього бика (Наука.., 4, 1966, 21). Словник української мови в 11 томах