піклувальник

Значення в інших словниках

1. піклувальник — піклува́льник іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
2. піклувальник — -а, ч. Той, хто піклується про кого-, що-небудь; дбайливець. Великий тлумачний словник сучасної мови
3. піклувальник — ПІКЛУВА́ЛЬНИК (той, хто піклується про когось, щось), ДБАЙЛИ́ВЕЦЬ, ДБАЧ розм., ДБА́ХА розм. Дитина за клопотанням батьків, опікуна або піклувальника зберігає громадянство України (з газети); Корінь роду.. в тім, щоб бути завжди дбайливцем-господарем, творити добро і добробут (з журналу). Словник синонімів української мови
4. піклувальник — ПІКЛУВА́ЛЬНИК, а, ч. Той, хто піклується про кого-, що-небудь; дбайливець. Піклувальник допомагає неповнолітньому у вихованні, навчанні і праці (Рад. суд на охороні прав.., 1954, 58). Словник української мови в 11 томах