1. Словник української мови у 20 томах

пілочка

ПІ́ЛОЧКА, и, ж.

Зменш.-пестл. до пі́лка.

– Та яка ж я буду, коли моє тіло обтягнути спідницею у дві пілочки? (Ю. Збанацький);

Молодиці .. викладають на стіл масло, замотане в чистенькі пілочки, сало, ковбасу (М. Зарудний).

◇ (1) До пі́лочки, зі сл. оббира́ти. – повністю, не залишаючи нічого.

Робітниць оббирав [хазяїн] до пілочки (А. Малишко);

Оббира́ти / обібра́ти до ни́тки (соро́чки, оста́ннього, пі́лочки і т. ін.) див. оббира́ти.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пілочка — пі́лочка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. пілочка — -и, ж. Зменш.-пестл. до пілка. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. пілочка — до пі́лочки, зі сл. оббира́ти. Повністю, не залишаючи нічого. Робітниць оббирав (хазяїн) до пілочки (А. Малишко). Фразеологічний словник української мови
  4. пілочка — ПІ́ЛОЧКА, и, ж. Зменш.-пестл. до пі́лка. — Та яка ж я буду, коли моє тіло обтягнути спідницею у дві пілочки? (Збан., Сеспель, 1961, 324); Молодиці.. викладають на стіл масло, замотане в чистенькі пілочки, сало, ковбасу (Зар., На.. світі, 1967, 232). Словник української мови в 11 томах