1. Словник української мови в 11 томах

пілочка

ПІ́ЛОЧКА, и, ж. Зменш.-пестл. до пі́лка.

— Та яка ж я буду, коли моє тіло обтягнути спідницею у дві пілочки? (Збан., Сеспель, 1961, 324);

Молодиці.. викладають на стіл масло, замотане в чистенькі пілочки, сало, ковбасу (Зар., На.. світі, 1967, 232).

◊ Оббира́ти (обібра́ти) до пі́лочки — те саме, що Оббира́ти до ни́тки ( див. оббира́ти).

Робітниць [капіталіст] оббирав до пілочки, А безробітним плював у лице (Мал., Звенигора, 1959, 224).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пілочка — пі́лочка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. пілочка — -и, ж. Зменш.-пестл. до пілка. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. пілочка — ПІ́ЛОЧКА, и, ж. Зменш.-пестл. до пі́лка. – Та яка ж я буду, коли моє тіло обтягнути спідницею у дві пілочки? (Ю. Збанацький); Молодиці .. викладають на стіл масло, замотане в чистенькі пілочки, сало, ковбасу (М. Зарудний). ◇ (1) До пі́лочки, зі сл. Словник української мови у 20 томах
  4. пілочка — до пі́лочки, зі сл. оббира́ти. Повністю, не залишаючи нічого. Робітниць оббирав (хазяїн) до пілочки (А. Малишко). Фразеологічний словник української мови