пілсудчик
ПІЛСУ́ДЧИК, а, ч. У 1926 — 1935 рр. — той, хто поділяв погляди фашистського диктатора Польщі Пілсудського, запроваджував його політику.
— Я не годен забути, що так же страшно кричала середодня і люди, коли ті пілсудчики били їх торік у дворі шомполами (Козл., Ю. Крук, 1957, 358);
Утиски пілсудчиків, переслідування урядовцями панської Польщі всього прогресивного створювали важкі умови для передових західноукраїнських діячів (Іст. укр. літ., І, 1954, 690).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- пілсудчик — пілсу́дчик іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- пілсудчик — ПІЛСУ́ДЧИК, а, ч. У 1926–1935 рр. – той, хто поділяв погляди фашистського диктатора Польщі Пілсудського, запроваджував його політику. – Я не годен забути, що так же страшно кричала середодня і люди, коли ті пілсудчики били їх торік у дворі шомполами (П. Словник української мови у 20 томах
- пілсудчик — Пілсу́дчик, -ка; -ки, -ків Правописний словник Голоскевича (1929 р.)