1. Словник української мови у 20 томах

пілсудчик

ПІЛСУ́ДЧИК, а, ч.

У 1926–1935 рр. – той, хто поділяв погляди фашистського диктатора Польщі Пілсудського, запроваджував його політику.

– Я не годен забути, що так же страшно кричала середодня і люди, коли ті пілсудчики били їх торік у дворі шомполами (П. Козланюк);

Утиски пілсудчиків, переслідування урядовцями панської Польщі всього прогресивного створювали важкі умови для передових західноукраїнських діячів (з навч. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пілсудчик — пілсу́дчик іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. пілсудчик — Пілсу́дчик, -ка; -ки, -ків Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  3. пілсудчик — ПІЛСУ́ДЧИК, а, ч. У 1926 — 1935 рр. — той, хто поділяв погляди фашистського диктатора Польщі Пілсудського, запроваджував його політику. Словник української мови в 11 томах