пінистий
ПІ́НИ́СТИЙ, а, е.
Вкритий піною.
В морі зринають і зараз щезають пінисті хвилі (М. Коцюбинський);
* Образно. Серед чорного густого волосся білів у нього над лобом пінистий гребінь сивини (О. Донченко);
// Який піниться.
Моторні лакеї розносили високі кришталеві чарки з пінистим шипучим вином (Панас Мирний);
Олена стояла біля столу з глечиком пінистого молока (Григорій Тютюнник).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- пінистий — пі́ни́стий прикметник Орфографічний словник української мови
- пінистий — -а, -е. Вкритий піною. || Який піниться. Великий тлумачний словник сучасної мови
- пінистий — ПІ́НЯВИЙ (який піниться; вкритий піною), ПІ́НИ́СТИЙ, ПІ́НЯСТИЙ, ПІНЛИ́ВИЙ, ПІ́ННИЙ, ШУМЛИ́ВИЙ рідше, ШУ́МНИЙ рідше; ШИПУ́ЧИЙ, ІСКРИ́СТИЙ, ІГРИ́СТИЙ, ГРАЙЛИ́ВИЙ (про напої). Словник синонімів української мови
- пінистий — ПІ́НИ́СТИЙ, а, е. Вкритий піною. В морі зринають і зараз щезають пінисті хвилі (Коцюб., II, 1955, 412); *Образно. Серед чорного густого волосся білів у нього над лобом пінистий гребінь сивини (Донч., III, 1956, 391); // Який піниться. Словник української мови в 11 томах