1. Словник української мови в 11 томах

пінистий

ПІ́НИ́СТИЙ, а, е. Вкритий піною.

В морі зринають і зараз щезають пінисті хвилі (Коцюб., II, 1955, 412);

*Образно. Серед чорного густого волосся білів у нього над лобом пінистий гребінь сивини (Донч., III, 1956, 391);

// Який піниться.

Моторні лакеї розносили високі кришталеві чарки з пінистим шипучим вином (Мирний, II, 1954, 277);

Олена стояла біля столу з глечиком пінистого молока (Тют., Вир, 1964, 103).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пінистий — пі́ни́стий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. пінистий — -а, -е. Вкритий піною. || Який піниться. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. пінистий — ПІ́НИ́СТИЙ, а, е. Вкритий піною. В морі зринають і зараз щезають пінисті хвилі (М. Коцюбинський); * Образно. Серед чорного густого волосся білів у нього над лобом пінистий гребінь сивини (О. Донченко); // Який піниться. Словник української мови у 20 томах
  4. пінистий — ПІ́НЯВИЙ (який піниться; вкритий піною), ПІ́НИ́СТИЙ, ПІ́НЯСТИЙ, ПІНЛИ́ВИЙ, ПІ́ННИЙ, ШУМЛИ́ВИЙ рідше, ШУ́МНИЙ рідше; ШИПУ́ЧИЙ, ІСКРИ́СТИЙ, ІГРИ́СТИЙ, ГРАЙЛИ́ВИЙ (про напої). Словник синонімів української мови