піскар
ПІСКА́Р, я́, ч.
Дрібна річкова риба родини коропових.
Коли піймали кілька піскарів, карасів і навіть дві щучки, Вадим крикнув: – Ану, Танюшо, забирай рибу! (О. Бойченко).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- піскар — піска́р іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- піскар — -я, ч. Дрібна річкова риба родини коропових; пічкур. Великий тлумачний словник сучасної мови
- піскар — I. ПІЧКУ́Р (дрібна річкова риба), ПІСКА́Р, КО́БЛИК (КО́ВБЛИК) діал. Хлопці бродили по коліна, видивляючись між камінцями пічкурів (Ю. Збанацький); Вислизнув, як піскар з матні (приказка); Вдивляється (Мирон) у плюскітливу воду.. Словник синонімів української мови
- піскар — ПІСКА́Р, я́, ч. Дрібна річкова риба родини коропових. Коли піймали кілька піскарів, карасів і навіть дві щучки, Вадим крикнув: — Ану, Танюшо, забирай рибу! (Бойч., Молодість, 1949, 207). Словник української мови в 11 томах