1. Словник української мови в 11 томах

піскар

ПІСКА́Р, я́, ч. Дрібна річкова риба родини коропових.

Коли піймали кілька піскарів, карасів і навіть дві щучки, Вадим крикнув: — Ану, Танюшо, забирай рибу! (Бойч., Молодість, 1949, 207).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. піскар — піска́р іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. піскар — -я, ч. Дрібна річкова риба родини коропових; пічкур. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. піскар — ПІСКА́Р, я́, ч. Дрібна річкова риба родини коропових. Коли піймали кілька піскарів, карасів і навіть дві щучки, Вадим крикнув: – Ану, Танюшо, забирай рибу! (О. Бойченко). Словник української мови у 20 томах
  4. піскар — I. ПІЧКУ́Р (дрібна річкова риба), ПІСКА́Р, КО́БЛИК (КО́ВБЛИК) діал. Хлопці бродили по коліна, видивляючись між камінцями пічкурів (Ю. Збанацький); Вислизнув, як піскар з матні (приказка); Вдивляється (Мирон) у плюскітливу воду.. Словник синонімів української мови