1. Словник української мови в 11 томах

пісенька

ПІ́СЕНЬКА, и, ж. Зменш.-пестл. до пі́сня.

В його [С. Маршака] п’єсах ми зустрічаємо добре знайомі з дитинства образи й сюжети народних пісеньок, притч та казок (Рад. літ-во, 6, 1963, 54);

Галя.. ще часом і пісеньку заспіва про журавля (Вовчок, І, 1955, 279);

Соловей почав співати. Лунає пісенька на ввесь садок (Гл., Вибр., 1951, 105);

Під припічком тяг цвіркун свою монотонну пісеньку (Фр., III, 1950, 287);

Їсти таки хотілось, і Санько почав свою пісеньку знову: — І таки хочу сальця!.. А ви все не даєте!.. (Гр., Без хліба, 1958, 50).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пісенька — пі́сенька іменник жіночого роду * Але: дві, три, чотири пі́сеньки Орфографічний словник української мови
  2. пісенька — [п’ісеин'ка] -н'кие, д. і м. -н'ц'і, мн. -н'ки, -н'ок дв'і п'ісеин'кие Орфоепічний словник української мови
  3. пісенька — -и, ж. Зменш.-пестл. до пісня. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. пісенька — ПІ́СЕНЬКА, и, ж. Зменш.-пестл. до пі́сня. В його [С. Маршака] п'єсах ми зустрічаємо добре знайомі з дитинства образи й сюжети народних пісеньок, притч та казок (з наук. літ.); Галя .. Словник української мови у 20 томах
  5. пісенька — проспі́вана (доспі́вана, скі́нчена) пі́сенька (рідше пі́сня) чия. Настав кінець кому-, чому-небудь, чиясь діяльність закінчилась. — Ну, .. Корнію, проспівана твоя пісенька. Хоч би вже смерть, та не така паскудна (Ю. Збанацький); Отаман нахмурив брови .. Фразеологічний словник української мови
  6. пісенька — ПІ́СНЯ (словесно-музичний твір, призначений для співу), СПІВА́НКА, ПІ́СЕНЬКА пестл., СПІВА́НОЧКА пестл., СКЛАДА́НОЧКА пестл., СПІВАНИ́ЦЯ діал. Словник синонімів української мови
  7. пісенька — Пі́сенька, -ньки, -ньці; -сеньки́, пісеньо́к Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. пісенька — Пісенька, -ки ж. ум. отъ пісня. Словник української мови Грінченка