пісковий
ПІСКОВИ́Й, а́, е́.
1. Прикм. до пісо́к 1.
Злякана отара помчала світ за очі, і піскова хуртовина гнала її все далі… (Тулуб, В степу.., 1964, 72);
// Який складається з піску.
Цікавою у Стрілецькому степу є рослинність піскових схилів, яка пов’язана з місцем виходу пісків (Укр. бот. ж., XII, 2, 1956, 53);
// Який вміщує в собі багато піску.
Його хатина — з решти корабля, На неї білий шум прибою бризка, І в ніч осінню піскова земля Його гойдає ніжно, мов колиска (Рильський, І, 1956, 59).
2. Який діє за допомогою пересипання піску.
Пісковий годинник вперше застосували у середні віки, тобто пізніше від водяного і сонячного (Наука.., 12, 1960, 17).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- пісковий — піскови́й прикметник Орфографічний словник української мови
- пісковий — ПІСКОВИЙ – ПІСОЧНИЙ – ПІЩАНИЙ Пісковий. 1. Який стосується піску, складається з піску, містить у собі багато піску: піскові бархани, піскова пустеля, піскова земля, піскова поверхня. 2. Який діє за допомогою пересипання піску: пісковий годинник. Пісочний. Літературне слововживання
- пісковий — -а, -е. 1》 Прикм. до пісок 1). || Який складається з піску. || Який містить багато піску. 2》 Який діє за допомогою пересипання піску. Великий тлумачний словник сучасної мови
- пісковий — ПІСКОВИ́Й, а́, е́. 1. Прикм. до пісо́к 1. Злякана отара помчала світ за очі, і піскова хуртовина гнала її все далі... (З. Тулуб); // Який складається з піску. Словник української мови у 20 томах
- пісковий — пісковий пісочний (ст) Лексикон львівський: поважно і на жарт
- пісковий — Піскови́й, -ва́, -ве́ Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- пісковий — Піскови́й, -а́, -е́ Песчаный; песочный. Збірай свої війська лісовії, луговії і пісковії. Мнж. 151. Словник української мови Грінченка