після

ПІ́СЛЯ, прийм., з род. в. Сполучення з прийм. пі́сля виражають:

Об'єктні відношення

1. Уживається при означенні дій, подій і т. ін., за якими відбувається інша дія, подія і т. ін.

– Ото ж і поснідаєш після купання (Панас Мирний);

Після дощу гостріше пахнуть квіти (В. Сосюра);

// Уживається при означенні осіб та предметів, за якими ідуть слідом (з'являються, починають діяти і т. ін.) інші особи та предмети.

Був [Василь] якийсь задумливий змалку: чи те, що він у таку тяжку годину народився, хутенько після [смерті] мого чоловіка, чи таку вдачу йому Бог дав (Марко Вовчок);

Мати поглядом відшукала на полі панські вітряки, в яких після Синяви працював Роман (М. Стельмах);

Вічно він запізнювався на роботу.., а те, що робив, все рівно треба було після нього переробляти (Григорій Тютюнник);

// Уживається при вказівці на послідовність, зв'язану з кількісним означенням осіб, предметів, явищ і т. ін.

Після всіх побрався Павло додому (Марко Вовчок);

Квіти – то була, після математики і музики, третя безмежна батькова пристрасть (Ю. Смолич).

Часові відношення

2. Уживається при означенні часової межі.

Пані Броніслава хоче їхать після 15-го на виноград в Бессарабію (Леся Українка);

Був час після полудня (Ю. Смолич);

// Уживається при означенні навчальних, лікувальних закладів, установ і т. ін., по закінченні навчання, відпочинку і т. ін. у яких відбувається певна дія, подія, якесь явище і т. ін.

Була й вона тоді молода, незадовго перед тим тільки приїхала сюди після агротехнікуму (О. Гончар);

Після лікарні йому стало краще;

// Уживається при означенні їжі, напою тощо, за споживанням яких здійснюється, відбувається і т. ін. якась дія, подія тощо, називається яке-небудь явище і т. ін.

Вона одкинула назад голову і .. сльозавими очима в червоних повіках, що ставали завжди такими після наливки, дивилась зверху на кучеряву голову хлопця (М. Коцюбинський);

Пригинаючись, розсипалися [піхотинці] з казанками в руках по міжряддях: вибирали ще не зопрілі від дощів сиві кетяги, ласували ними після солдатської каші (О. Гончар);

// Уживається при означенні явища, що вказує на припинення існування людини, тварини і т. ін., за яким настає якась подія, дія, яке-небудь інше явище тощо.

Після смерті матері .. непривітне стало Парасчине життя у дворі (Панас Мирний);

З різних боків на неї повели наступ нав'язливі поклонники з числа зовсім юних офіцерів, які прибули в полк уже після загибелі Брянського (О. Гончар);

// Уживається при означенні конкретної особи або певної живої істоти, життя, проживання, час діяльності і т. ін. якої закінчився.

[Химка:] Після батька ми зосталися невеличкими (Панас Мирний);

Їй хотілось насамперед вихаючити [вичистити] хату від порохів, що лишилися після Олександри (М. Коцюбинський).

Кількісні відношення

3. Уживається при означенні кількісної межі чого-небудь.

Після другої [чарки] лице Василеве помуріло (Панас Мирний).

Просторові відношення

4. Уживається при позначенні місця, міста, пункту і т. ін., минувши які здійснюють якусь дію або відчувають яку-небудь подію, якесь явище і т. ін.

За кілька перегонів до станції Ганівка Давидові Мотузці вперше після міста та казарми степ війнув просто в лице міцним духом землі (А. Головко).

5. присл. Через деякий час; потім, пізніше.

[2-га дівчина:] Ото завше так – як сперва [спочатку] дуже весело, то після будеш плакать (С. Васильченко);

Письменник вірш читає, .. а після буде обговорення (О. Корнійчук).