пісочниця
ПІСО́ЧНИЦЯ, і, ж.
1. Пристрій, за допомогою якого посипали піском написане чорнилом для просушування; використовувався до появи промокального паперу.
Школа Кирилові Івановичеві на сей раз як у пригоді стала – те ж низькопоклонство, те ж слугування перед старшими, – то перо підчинити, то поспішитися лінійку подати, то пісочницю підсунути (Панас Мирний).
2. розм. Загороджене місце у вигляді ящика з піском, у якому граються діти.
Є [у подвір'ї] спортивні та ігрові майданчики, .. басейни і пісочниці для малюків (з газ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- пісочниця — пісо́чниця іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- пісочниця — -і, ж. 1》 Пристрій, за допомогою якого посипали піском написане чорнилом для просушування; використовувався до появи промокального паперу. 2》 розм. Загороджене місце у вигляді ящика з піском, у якому граються діти. Великий тлумачний словник сучасної мови
- пісочниця — ПІСО́ЧНИЦЯ, і, ж. 1. Пристрій, за допомогою якого посипали піском написане чорнилом для просушування; використовувався до появи промокального паперу. Словник української мови в 11 томах